Ще з шкільних часів мене захоплювала фотографія, можливість зловити один момент у житті Всесвіту і зберегти його на папері назавжди. В дитинстві це лишалося лише мрією, бо фотоапарат для мене був розкішшю, а фотомистецтво – недосяжним, але таким захоплюючим.
На один крок ближче до нього я став на другому курсі навчання у Львові, коли чоловік сестри подарував мені «Зеніт». Увесь вільний час, усі думки були заповнені лише ним, пошуком того особливого, вдалого кадру. А коли викладач на курсах при студії «Фотовернісаж» подивився мої роботи і сказав: “Це твоє і ти знаєш що робиш», я і зрозумів, що це – назавжди.
Тепер фотографування для мене – все. Я часто ходжу в Карпати на кілька днів, був на Кавказі, і це для того щоб знайти та передати на фото ті красу і чисте повітря, спокій, казку, а особливо - ту тишу, яку уособлюють для мене гори.
Чи справдилась от та моя мрія – зловити момент? Не знаю. Скажіть краще Ви. Запрошую Вас подивитися мої роботи і при бажанні - висловити про них свою думку.
